Достаточно часто встречал на разных форумах и сайтах опросы типа: "Что Вас привело в Го?", "Как Вы узнали о Го?", "Почему Вы начали играть в Го?".
Здесь довольно немного вариантов, самыми распространенными из которых являются:
- друг рассказал/показал/научил
- после просмотра аниме "Хикару и Го" загорелся желанием повторить путь Хикару.
- случайно увидел в фильме "Игры разума", "После заката", "Пи", "Герой" и т.д. Решил разузнать подробнее.
- надоели шахматы/шашки, решил попробовать что-нибудь новенькое.
- в школьные годы играл в точки, узнал о схожей игре, решил попробовать.
И еще несколько редких вариантов.
В зависимости от начального импульса, запал начинающего игрока может быть сильным или не очень. Однако, со временем (у кого-то день-два, у кого-то месяцы, а у особо упорных и годы) желание играть или пропадает совсем, или становиться настолько незначительным, что выбор между "посмотреть любимый фильм в 33-й раз" или "сыграть партию в Го", в 99% случаев складывается не в пользу Го.
В связи с этим, возникает вопрос: почему люди продолжают играть в Го? Разумеется, здесь ответы могут быть очень разнообразными, и их будет намного больше, чем вариантов на тему "С чего всё началось?".
Считаю, что это может хоть немного помочь в деле привлечения новых людей.
Ведь, когда в клуб (не только Го, а вообще любой деятельности) приходит новый посетитель, то первый вопрос, которым он задается (чего уж тут лукавить, большинство из нас такие) будет: "А что я с этого получу?".
Люди занимаются восточными единоборствами, потому что хотят научиться постоять за себя (это на поверхности), найти внутреннюю гармонию, развить недостающие личностные качества (если копнуть немного глубже).
Люди занимаются танцами, потому что хотят улучшить фигуру (в первую очередь), и научиться красиво двигаться (во-вторых).
Когда человек выбирает для себя шахматы (или родители выбирают их для ребенка), то, разумеется, не для того, чтобы научиться красиво двигать фигурки. Изучение шахмат подразумевает собой выработку дисциплины, улучшение памяти, развитие инициативности, аналитических и счетных способностей, умения принимать решения и брать ответственность за последствия на себя.
Среди моих знакомых даже искусствами икебаны и оригами занимается больше людей, чем Го.
Я никоим образом не хочу преуменьшить величие Го. Но когда новый человек интересуется: "А какова польза изучения Го?", то я могу ответить лишь исходя из собственного опыта (потому что всё, что удалось найти о пользе Го это: "Император Яо изобрел Го, чтобы сделать своего глуповатого сына достойным трона. И ему это удалось".) Всё! Из всего многообразия возможностей, которые открывает Го, описана всего одна, очень туманно, и настолько давно, что практически стала ровесницей Вавилонской башни.
Так вот, что мне дало искусство Го за почти 2 года изучения:
1) Способность видеть ситуацию в целом. Я специально поставил это на первое место, так как именно это умение в последние 2 года помогло больше всего. До начала изучения Го, я, как и большинство других людей, относился к каждому отдельному фрагменту целостной структуры - отдельно, с большим трудом связывая в своём сознании эти фрагменты воедино и делая правильные выводы и причинах и следствиях.
2) Контроль времени. Тут сразу два источника: собственно, контроль времени в партии и штраф в удвоенном размере за опоздание к началу тура. Раньше, я опаздывал довольно часто, практически в 75% случаев приходил на 5-15 минут позже назначенного времени. Благодаря Го эта ужасная привычка канула в небытие. Кроме того, рациональное использование отведенного времени позволило справляться с рабочими задачами, на которые раньше уходило 5 полноценных рабочих дней, всего за 3-3,5 дня.
3) Просчет за себя и за соперника. Это тоже сыграло определенную роль, так как до знакомства с Го, мне с трудом удавалось осознавать интересы других людей, и, в зависимости от ситуации, удовлетворять эти интересы или препятствовать их осуществлению. Теперь разобраться в этом гораздо проще.
4) Способность концентрироваться. Го научило меня направлять поток внимания именно туда, куда мне нужно, и именно тогда, когда мне нужно. Потому что раньше, даже в ответственный момент, мысли могли путаться и отвлекаться на совершенно посторонние вещи.
5) Чувство баланса. Как в духовном мире, так и в материальном. Особенно важную роль в этом сыграло изучение принципов фусэки. Если пару лет назад я кидался из крайности в крайность, то сейчас прекрасно понимаю, как должно быть "не слишком близко, но и не слишком далеко", "не низко, не высоко", "укреплять слабые элементы, а сильные и сами о себе позаботятся".
6) Этим пунктом я отдельно хочу выделить несколько пословиц из мира Го:
"Отдай малое, возьми большое"
"Слабый игрок ищет, что бы спасти. Сильный - что бы пожертвовать"
Осознав эти пословицы, я с легкостью начал расставаться с бесполезным хламом (материальным и нематериальным).
Итак, прошу высказывать Ваши мысли, на счет того, чему может научить Го.
Почему люди играют в Го?
-
- Advanced Member
- Повідомлень: 180
- З нами з: 09 червня 2011, 19:09
- Розряд: 7k
- Звідки: Украина, Одесса
- Контактна інформація:
-
- Advanced Member
- Повідомлень: 1650
- З нами з: 06 січня 2007, 14:23
- Звідки: Киев
- Контактна інформація:
Re: Почему люди играют в Го?
Сегодня, общаясь с executive director of Sun Culture Center Japan, как раз вспомнил, что го развивает оба полушария головного мозга. По-моему, это вполне достаточный аргумент. Которому, правда, не помешали бы доказательства или хотя бы иллюстрации, но тем не менее.
- Shedal
- Advanced Member
- Повідомлень: 667
- З нами з: 16 вересня 2005, 20:11
Re: Почему люди играют в Го?
Это интересные мысли, спасибо за пост.
Мне кажется, что на вопрос из заголовка ("Почему люди играют в Го?") есть несколько ответов. Умение играть в Го может нас чему-то научить и в реальной жизни... да, это так, хотя чётко отследить влияние го сложно. Ведь в течение своей жизни, — вне зависимости от того, играем ли мы в го, — мы всё равно меняемся сами, меняем своё отношение ко многим вещам, становимся мудрее.
На мой взгляд, люди играют в го отчасти потому, что это очень социальная игра. В гошном социуме у каждого есть чёткая мера, показывающая, насколько хорошо он играет относительно любого другого игрока. Мера эта выражена как чиисленно (e.g. 3 кю), так и материально, на доске, — в виде форовых камней. Я не знаю ни одной другой игры, где разница в умении была бы настолько материальной.
Каждому игроку очень интересно расти в своём умении, играть всё лучше и лучше, и постоянно видеть свой прогресс — изменение рейтинга и форы.
Социальность го содержится, также, и во взаимодействии игроков — в отношениях ученик-учитель, во взаимопомощи, в соперничестве, в каждодневном общении и обсуждении партий. Всё это очень естественно ложится на социальную сущность людей.
Вот такие мысли.
Мне кажется, что на вопрос из заголовка ("Почему люди играют в Го?") есть несколько ответов. Умение играть в Го может нас чему-то научить и в реальной жизни... да, это так, хотя чётко отследить влияние го сложно. Ведь в течение своей жизни, — вне зависимости от того, играем ли мы в го, — мы всё равно меняемся сами, меняем своё отношение ко многим вещам, становимся мудрее.
На мой взгляд, люди играют в го отчасти потому, что это очень социальная игра. В гошном социуме у каждого есть чёткая мера, показывающая, насколько хорошо он играет относительно любого другого игрока. Мера эта выражена как чиисленно (e.g. 3 кю), так и материально, на доске, — в виде форовых камней. Я не знаю ни одной другой игры, где разница в умении была бы настолько материальной.
Каждому игроку очень интересно расти в своём умении, играть всё лучше и лучше, и постоянно видеть свой прогресс — изменение рейтинга и форы.
Социальность го содержится, также, и во взаимодействии игроков — в отношениях ученик-учитель, во взаимопомощи, в соперничестве, в каждодневном общении и обсуждении партий. Всё это очень естественно ложится на социальную сущность людей.
Вот такие мысли.
-
- Advanced Member
- Повідомлень: 1650
- З нами з: 06 січня 2007, 14:23
- Звідки: Киев
- Контактна інформація:
Re: Почему люди играют в Го?
Ещё можно добавить - узнал о го на выставке, прослушал мастер-класс.
Мы сейчас активизируем работу на этом направлении (например, вчера-сегодня был большой фестиваль "Япономания" - см. http://fgu.org.ua/user10/blog/YAponomaniya_2012/). Люди спрашивают, интересуются: куда идти, что читать? Направляем, в частности, в "Спутник"; за книгами - к А. М. Богацкому. Ждите гостей.
Мы сейчас активизируем работу на этом направлении (например, вчера-сегодня был большой фестиваль "Япономания" - см. http://fgu.org.ua/user10/blog/YAponomaniya_2012/). Люди спрашивают, интересуются: куда идти, что читать? Направляем, в частности, в "Спутник"; за книгами - к А. М. Богацкому. Ждите гостей.
-
- Advanced Member
- Повідомлень: 180
- З нами з: 09 червня 2011, 19:09
- Розряд: 7k
- Звідки: Украина, Одесса
- Контактна інформація:
Re: Почему люди играют в Го?
Благодарю за ответы
Особенно понравились:
Особенно понравились:
AlterEgo писав: го развивает оба полушария головного мозга.
Буду использовать эти аргументы для расширения Го-сообществаShedal писав: Каждому игроку очень интересно расти в своём умении, играть всё лучше и лучше, и постоянно видеть свой прогресс — изменение рейтинга и форы.
- Небайдужий
- Advanced Member
- Повідомлень: 4845
- З нами з: 01 січня 2007, 13:26
- Розряд: 6k
- Звідки: м. Рівне
- Контактна інформація:
Re: Почему люди играют в Го?
Є багато причин, завдяки яким люди грають в Го:
*Когось приваблює власна причетність до самої древньої гри в Світі.
*Хтось захоплюється величезним простором для роботи свого інтелекту, для його розвитку.
*Когось приваблює величезний творчий потенціал гри. Адже уже в самому початку гри закладено творчий підхід, так як гра починається з пустої дошки і далі кожен гравець створює "свій світ", відчуваючи себе творцем і отримуючи відповідне творче задоволення. В той час, як на відміну від Го, шахи - гра на руйнування, знищення суперника. Тобто творчий потенціал обмежений лише межами руйнування, а не створення.
*Величезну роль грає і дуже велика варіативність гри. Так, в шахах кількість варіацій 10 у 120-му ступені, в той час, як в Го - 10 в 750-му ступені. Завдяки цьому повністю освоїти Го лише логікою майже неможливо, так як для механічного (логічного) перебору варіацій ніяких потужностей навіть найкращого людського мозку не вистачить. Тут уже доводиться підключати інтуїцію. А значить і починає працювати не лише ліва (логічна) півкуля головного мозку, а й права (інтуїтивна, творча). А робота творчої половини мозку дає значно більше задоволення для людини, ніж робота звичайної логіки. Японські вчені дійсно проводили наукові дослідження з цього приводу і вияснили, що з усіх інтелектуальних ігор лише Го суттєво впливає на розвиток обох півкуль головного мозку, в той час як більшість звичних для нас інтелектуальних ігор переважно впливають лише на ліву (логічну) півкулю. Підтвердження цьому може бути ще й те, що люди, які проживають в західному суспільстві, де головним чинником є логіка, уступають в Го людям зі східних спільнот, де немаловажну роль грає ще й інтуїтивна стратегія.
*Насправді, розвиваючий потенціал Го дійсно величезний. Люди, які активно займаються Го, суттєво розвивають свою пам'ять навіть не усвідомлюючи цього. Адже більшість гравців данових рівнів можуть без проблем записати зіграну партію на кіфу після партії, а інколи і після декількох партій. Розвиваючи пам'ять, логіку та інтуїцію, люди забезпечують собі можливість ефективніше використовувати свій час на навчання в інших сферах знань. Їм, як правило, легко дається навчання як в школі, так і у вишах. А значить вони мають більше можливостей для своєї реалізації в житті. Коли я кажу це батькам своїх учнів, то вони уважно слухають, але сприймають це як рекламу (фільтрують). А коли я їм для прикладу розказую про своїх синів, які грали в Го з перших класів школи, легко освоювали шкільну програму і навіть приймали участь у республіканських олімпіадах з таких дисциплін, які для них не були пріоритетними (логіка і інтуїція працюють), і тепер учаться в одному з найкращих технічних вишів України (КПІ) та додаю, що поступили вони на державну форму навчання і на ті спеціальності, на які захотіли, не зважаючи на великі конкурси, то ці, уже живі, приклади діють значно ефективніше. Тут уже бачу як батьки оживають і у них просинається бажання досить тісно привчити свою дитину до Го.
*Не останню роль грає і можливість задовольнити свої амбіції, утвердити себе успішною людиною, продемонструвати свої інтелектуальні здібності. Кожен виграш в такому випадку дає окрему, особливу насолоду. Багато хто лише завдяки цій насолоді від виграшів тримається гри Го. Хоча це й сумнівна цінність, та саме ця цінність є рушійною силою, яка веде до великих успіхів в Го. А з часом, людина, яка досягне більшого особистісного розвитку, і сама зрозуміє, що є інші, більш вагомі цінності, які може дати гра Го. Так що, Го можна сприймати ще й як інструмент для людського особистісного росту, своєрідний життєвий тренажер.
*Ну і величезна різниця між початківцями та професіоналами, яка вимірюється рейтингами та рангами, дає величезну шкалу для оцінювання своєї майстерності в грі. Ні в якій іншій грі немає такої широкої шкали вимірювання майстерності та наочного показу динаміки розвитку людини в грі. Спостерігання за цією динамікою теж може доставляти певне задоволення людині, яка активно освоює гру.
*Когось приваблює власна причетність до самої древньої гри в Світі.
*Хтось захоплюється величезним простором для роботи свого інтелекту, для його розвитку.
*Когось приваблює величезний творчий потенціал гри. Адже уже в самому початку гри закладено творчий підхід, так як гра починається з пустої дошки і далі кожен гравець створює "свій світ", відчуваючи себе творцем і отримуючи відповідне творче задоволення. В той час, як на відміну від Го, шахи - гра на руйнування, знищення суперника. Тобто творчий потенціал обмежений лише межами руйнування, а не створення.
*Величезну роль грає і дуже велика варіативність гри. Так, в шахах кількість варіацій 10 у 120-му ступені, в той час, як в Го - 10 в 750-му ступені. Завдяки цьому повністю освоїти Го лише логікою майже неможливо, так як для механічного (логічного) перебору варіацій ніяких потужностей навіть найкращого людського мозку не вистачить. Тут уже доводиться підключати інтуїцію. А значить і починає працювати не лише ліва (логічна) півкуля головного мозку, а й права (інтуїтивна, творча). А робота творчої половини мозку дає значно більше задоволення для людини, ніж робота звичайної логіки. Японські вчені дійсно проводили наукові дослідження з цього приводу і вияснили, що з усіх інтелектуальних ігор лише Го суттєво впливає на розвиток обох півкуль головного мозку, в той час як більшість звичних для нас інтелектуальних ігор переважно впливають лише на ліву (логічну) півкулю. Підтвердження цьому може бути ще й те, що люди, які проживають в західному суспільстві, де головним чинником є логіка, уступають в Го людям зі східних спільнот, де немаловажну роль грає ще й інтуїтивна стратегія.
*Насправді, розвиваючий потенціал Го дійсно величезний. Люди, які активно займаються Го, суттєво розвивають свою пам'ять навіть не усвідомлюючи цього. Адже більшість гравців данових рівнів можуть без проблем записати зіграну партію на кіфу після партії, а інколи і після декількох партій. Розвиваючи пам'ять, логіку та інтуїцію, люди забезпечують собі можливість ефективніше використовувати свій час на навчання в інших сферах знань. Їм, як правило, легко дається навчання як в школі, так і у вишах. А значить вони мають більше можливостей для своєї реалізації в житті. Коли я кажу це батькам своїх учнів, то вони уважно слухають, але сприймають це як рекламу (фільтрують). А коли я їм для прикладу розказую про своїх синів, які грали в Го з перших класів школи, легко освоювали шкільну програму і навіть приймали участь у республіканських олімпіадах з таких дисциплін, які для них не були пріоритетними (логіка і інтуїція працюють), і тепер учаться в одному з найкращих технічних вишів України (КПІ) та додаю, що поступили вони на державну форму навчання і на ті спеціальності, на які захотіли, не зважаючи на великі конкурси, то ці, уже живі, приклади діють значно ефективніше. Тут уже бачу як батьки оживають і у них просинається бажання досить тісно привчити свою дитину до Го.
*Не останню роль грає і можливість задовольнити свої амбіції, утвердити себе успішною людиною, продемонструвати свої інтелектуальні здібності. Кожен виграш в такому випадку дає окрему, особливу насолоду. Багато хто лише завдяки цій насолоді від виграшів тримається гри Го. Хоча це й сумнівна цінність, та саме ця цінність є рушійною силою, яка веде до великих успіхів в Го. А з часом, людина, яка досягне більшого особистісного розвитку, і сама зрозуміє, що є інші, більш вагомі цінності, які може дати гра Го. Так що, Го можна сприймати ще й як інструмент для людського особистісного росту, своєрідний життєвий тренажер.
*Ну і величезна різниця між початківцями та професіоналами, яка вимірюється рейтингами та рангами, дає величезну шкалу для оцінювання своєї майстерності в грі. Ні в якій іншій грі немає такої широкої шкали вимірювання майстерності та наочного показу динаміки розвитку людини в грі. Спостерігання за цією динамікою теж може доставляти певне задоволення людині, яка активно освоює гру.
Не утримуй те, що минає, і не відштовхуй те, що приходить ... і тоді щастя саме знайде тебе.
Омар Хайям
Омар Хайям
-
- Advanced Member
- Повідомлень: 365
- З нами з: 28 липня 2009, 08:18
Re: Почему люди играют в Го?
Головне, на мою думку: Го розвиває вміння самостійно приймати рішення.
Хоча це більше наслідок від гри в Го, ніж причина гри в Го.
Хоча це більше наслідок від гри в Го, ніж причина гри в Го.