The 10th Annual World Collegiate WEIQI Championship 2026
Додано: 31 жовтня 2026, 00:25
Наймасштабніший Чемпіонат Світу серед студентів зібрав 150 учасників із 37 країн у Шанхаї,Китай!
Помпезно прийняв нас Фуданський університет, на його просторому зеленому кампусі ми жили й грали впродовж п’яти днів. Мені неймовірно пощастило мешкати на 20-му поверсі гуртожитку і бачити весь велетенський Шанхай як на долоні. А сусідкою по кімнаті виявилася... 51-річна жіночка з Лаосу! І це був її перший в житті Ґо турнір. Ще раз переконалась, що любов до навчання як "вічний студент" та Ґо не має жодних вікових меж.
Сам турнір проходив у величезній спортивній арені, де грали абсолютно всі. У повітрі вирувала напруга - відчувалося, наскільки важливі ці змагання. Телефони та всю електроніку доводилося залишати в спеціальних комірках, а периметр зали весь час патрулювали поліцейські. Чесно кажучи, спочатку це напружувало, але щойно я концентрувалась на партії - про зовнішній світ просто забувала.
А ще до неазійців особливо була прикута увага медіа. Здається, у мене брали інтерв’ю найчастіше
) Певне, через те, що я дівчина, та ще й слов'янської зовнішності.
Турнір видався складним, із справжніми емоційними гойдалками, але водночас неймовірно захопливим! Після запеклої боротьби мені вдалося вибороти пристойне 4-те місце!
Втім, найцінніше в будь-якій мандрівці - це люди. Саме вони роблять її незабутньою. "Не важливо де, а з ким".
Мені вдалося побудувати містки дружби з учасниками з Китаю, Кореї, Латинської Америки, Малайзії, Таїланду та Австралії. Багато хто щиро цікавився реаліями в Україні.
Звісно, не обійшлося й без пригод поза грою. Разом із волонтерами ми гуляли вечірнім містом і брали участь у майстер-класах із горіння фольги (foil burning). Для туризму виділили цілий день, але через тайфун усі плани довелося скасувати. На щастя, рівень небезпеки був невисоким, тож найсміливіші вирушили на шопінг за сувенірами, хтось дивився Чемпіонат світу з футболу о 4-й ранку, а хтось просто теревенив у кімнатах.
Ну а спати в останню ніч турніру? Хіба ж це можливо?! Хол гуртожитку вщент заповнили гошники: я грали парне Ґо з корейцем і мексиканцем, потім влаштували командні баталії 3х3 і просто неймовірно проводили час за гобаном аж до третьої ночі.
Моя місія полягала в тому, щоб гідно представити нашу країну на міжнародному рівні та розповісти реалії нашого життя, і я впоралася з цим на 100%.
Помпезно прийняв нас Фуданський університет, на його просторому зеленому кампусі ми жили й грали впродовж п’яти днів. Мені неймовірно пощастило мешкати на 20-му поверсі гуртожитку і бачити весь велетенський Шанхай як на долоні. А сусідкою по кімнаті виявилася... 51-річна жіночка з Лаосу! І це був її перший в житті Ґо турнір. Ще раз переконалась, що любов до навчання як "вічний студент" та Ґо не має жодних вікових меж.
Сам турнір проходив у величезній спортивній арені, де грали абсолютно всі. У повітрі вирувала напруга - відчувалося, наскільки важливі ці змагання. Телефони та всю електроніку доводилося залишати в спеціальних комірках, а периметр зали весь час патрулювали поліцейські. Чесно кажучи, спочатку це напружувало, але щойно я концентрувалась на партії - про зовнішній світ просто забувала.
А ще до неазійців особливо була прикута увага медіа. Здається, у мене брали інтерв’ю найчастіше
) Певне, через те, що я дівчина, та ще й слов'янської зовнішності.Турнір видався складним, із справжніми емоційними гойдалками, але водночас неймовірно захопливим! Після запеклої боротьби мені вдалося вибороти пристойне 4-те місце!
Втім, найцінніше в будь-якій мандрівці - це люди. Саме вони роблять її незабутньою. "Не важливо де, а з ким".
Мені вдалося побудувати містки дружби з учасниками з Китаю, Кореї, Латинської Америки, Малайзії, Таїланду та Австралії. Багато хто щиро цікавився реаліями в Україні.
Звісно, не обійшлося й без пригод поза грою. Разом із волонтерами ми гуляли вечірнім містом і брали участь у майстер-класах із горіння фольги (foil burning). Для туризму виділили цілий день, але через тайфун усі плани довелося скасувати. На щастя, рівень небезпеки був невисоким, тож найсміливіші вирушили на шопінг за сувенірами, хтось дивився Чемпіонат світу з футболу о 4-й ранку, а хтось просто теревенив у кімнатах.
Ну а спати в останню ніч турніру? Хіба ж це можливо?! Хол гуртожитку вщент заповнили гошники: я грали парне Ґо з корейцем і мексиканцем, потім влаштували командні баталії 3х3 і просто неймовірно проводили час за гобаном аж до третьої ночі.
Моя місія полягала в тому, щоб гідно представити нашу країну на міжнародному рівні та розповісти реалії нашого життя, і я впоралася з цим на 100%.