Різними шляхами, різними транспортними засобами добирались українці на Ґо конгрес. Для тих, хто дуже хотів грати, "всі дороги вели в Рим", тобто в Оберхоф, який на два тижні став Ґо-столицею Європи.
Здавалось би найкоротший шлях має бути й найдешевшим. Але так влаштоване наше життя, що ця істина далеко не завжди справджується.
Ми, наприклад, добирались не прямим рейсом до Берліна, а через Будапешт. Виявилось, що квитки на таку подорож значно дешевші, аніж на прямий рейс, і це ще й враховуючи ночівлю в Будапешті. Дивні перипетії цінової політики авіакомпаній дали нам шанс пів дня насолоджуватись принадами Будапешта, відвідати купальні Сєчєні та помилуватись вечірнім містом на набережній, звідки відкриваються чудові краєвиди.
Наступного дня був переліт з Будапешта в Берлін. Далі - прогулянки Берліном, відвідування Рейхстагу та виїзд на поїзді у напрямку на Оберхоф. Проїзд до Оберхофа був з пригодами, через які пройшли майже всі учасники Ґо конгресу. Справа в тому, що одна із дільниць залізниці була на капітальному ремонті. Тому довелось частину дороги їхати поїздом, а частину автобусом, і далі на фініш - знову поїздом. До честі німців, вони забезпечили безпроблемне переміщення пасажирів. Провідниця вагону, в якому ми їхали частину дороги, разом з нами ж пересіла до автобусу, що був поданий спеціально для пасажирів цього поїзда, а потім у другий поїзд, який був один в один з попереднім, неначе його телепортували зі станції, де ми пересідали на автобус.
На станції Оберхоф, як тільки відкрились двері вагона, ми відчули таке ароматне повітря, що аж дух запаморочувало, неначе ми потрапили до якоїсь арома-сауни. Вийшовши зі станції, ми, по простоті душевній, вирішили йти до готелю пішки. Та нас зупинив єдиний місцевий житель, який приїхав з нами на поїзді. Він пояснив нам, що станція знаходиться не в місті, а далеко за містом, і йти лісами до міста в темну пору доби може бути небезпечно. Тому він порекомендував обов'язково скористатись послугами автобуса, який уже чекав на площадці перед вокзалом. Автобус підвіз нас майже під двері готелю.
А наступного дня почались уже змагання….
Ітак, "затравка кинута", читачі можливо починають інтригуватись. Хорошого по-трошечки, щоб на-довше розтягнути задоволення від читання цих опусів (звісно, якщо це комусь цікаво).
Якщо я читачам форуму ще не набрид, то далі буде…
Лише зробимо невеличку паузу.