Пісні, які украли у українців і які більше відомі під іншими назвами й не як українські
Додано: 06 грудня 2015, 12:11
Вже не вперше зустрічаю інформацію про те, як в радянські часи крали чужі пісні.
Так, наприклад, відома всім пісня "Поручик Голицын" також виявилась краденою. Фальсифікатори користались тим, що відстояти авторські права в ті часи було неможливо. Але правда, рано чи пізно, стане відомою суспільству.
В 1977 році в Одесі Аркадій Сєвєрний виконав публічно пісню "Поручик Голицын" як приклад білогвардійської пісні. А насправді пісня була "створена" В шістдесяті роки (правильніше сказати: украдена і переведена на російську мову). Насправді це була пісня українського повстанця Миколи Матола "Друже Ковалю", яку він написав у 1949 році. Пісня потрапила до рук фальсифікаторів як ніким не захищений спадок УПА і вони просто-на-просто переклали слова пісні на російську мову, дещо підправили і видали за нібито білогвардійську.
Ось до вашої уваги оригінал пісні:
Для порівняння є і слова пісні з оригіналу і перероблені під "білогвардійський" варіант.
1) Оригінал пісні "Друже Ковалю":
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
****
2) Російська підробка "Поручик Голицын", якій злодії приписують "білогвардійське" походження:
Четвертые сутки пылают станицы,
Горит под ногами Донская земля.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.
Мелькают Арбатом знакомые лица,
С аллеи цыганки заходят в кабак.
Подайте бокалы, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, налейте вина.
А где-то ведь рядом проносятся тройки...
Увы не понят нам в чем наша вина.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.
А в сумерках кони проносятся к яру...
Ну что загрустили, мой юный корнет?
А в комнатах наших сидят комиссары
И девочек наших ведут в кабинет.
Над Доном угрюмым идем эскадроном,
На бой вдохновляет Россия-страна.
Раздайте патроны, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, надеть ордена.
Ах, русское солнце - великое солнце,
Корабль-император застыл, как стрела...
Поручик Голицын, а может вернемся?
Зачем нам, поручик, чужая земля?
Насправді, до 70-х років минулого століття такої пісні в збірках білогвардійських пісень, які створювали колишні емігранти, просто не було... Емігрантам вона була попросту невідома, так як її до того часу не існувало.
Так, наприклад, відома всім пісня "Поручик Голицын" також виявилась краденою. Фальсифікатори користались тим, що відстояти авторські права в ті часи було неможливо. Але правда, рано чи пізно, стане відомою суспільству.
В 1977 році в Одесі Аркадій Сєвєрний виконав публічно пісню "Поручик Голицын" як приклад білогвардійської пісні. А насправді пісня була "створена" В шістдесяті роки (правильніше сказати: украдена і переведена на російську мову). Насправді це була пісня українського повстанця Миколи Матола "Друже Ковалю", яку він написав у 1949 році. Пісня потрапила до рук фальсифікаторів як ніким не захищений спадок УПА і вони просто-на-просто переклали слова пісні на російську мову, дещо підправили і видали за нібито білогвардійську.
Ось до вашої уваги оригінал пісні:
Для порівняння є і слова пісні з оригіналу і перероблені під "білогвардійський" варіант.
1) Оригінал пісні "Друже Ковалю":
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.
А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!
****
2) Російська підробка "Поручик Голицын", якій злодії приписують "білогвардійське" походження:
Четвертые сутки пылают станицы,
Горит под ногами Донская земля.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.
Мелькают Арбатом знакомые лица,
С аллеи цыганки заходят в кабак.
Подайте бокалы, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, налейте вина.
А где-то ведь рядом проносятся тройки...
Увы не понят нам в чем наша вина.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.
А в сумерках кони проносятся к яру...
Ну что загрустили, мой юный корнет?
А в комнатах наших сидят комиссары
И девочек наших ведут в кабинет.
Над Доном угрюмым идем эскадроном,
На бой вдохновляет Россия-страна.
Раздайте патроны, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, надеть ордена.
Ах, русское солнце - великое солнце,
Корабль-император застыл, как стрела...
Поручик Голицын, а может вернемся?
Зачем нам, поручик, чужая земля?
Насправді, до 70-х років минулого століття такої пісні в збірках білогвардійських пісень, які створювали колишні емігранти, просто не було... Емігрантам вона була попросту невідома, так як її до того часу не існувало.