Сьогодні нарешті надумали проводити трансляцію на КГС, але лише однієї партії з турніру до 20 років.
За результатами четвертого туру в категорії до 12 років у нас лише два виграші: у Олександри Вихристюк та у Дмитра Кавуна.
Значно краще зіграли наші юні спортсмени у категорії до 16 років. Тут в четвертому турі програші були лише у братів Русановських.
А в категорії до 20 років після дружного тріумфу в третьому турі так само дружно отримали програші в четвертому турі.
Станом на нинішній момент без програшів у нас ідуть Микита Мінаєв (до 16 років) та Олександра Вихристюк (до 12 років).
По три виграші мають: Лисенко Єгор в категорії до 12 років; Крушельницький Валерій, Ваврик Анастасія, Пелех Віталій, Казьміренко Антон та Ухов Матвій в категорії до 16 років.
По два виграші мають: Крушельницька Поліна, Кавун Дмитро та Овсієнко Всеволод в категорії до 12 років; Кушнір Мар'ян та брати Русановські в категорії до 16 років і обидва наші учасники до 20 років.
З одним виграшем у нас лише Кавун Андрій (до 12 років).
Сьогодні після четвертого туру були ще сеанси одночасної гри та розбори партій від Каталіна Тарану.
Деякі учасники нашої делегації між першим і другим туром сьогодні встигли відвідати місцеву дуже відому, хоча й молоду, виноробну компанію "Звонко Богдан" (
http://www.vinarijazvonkobogdan.com/online-prodaja/). Вона знаходиться відносно недалеко від місця проведення змагань. Виробничі потужності виноробні невеликі і знаходяться посеред виноградників. Поля з виноградом обробляються за сучасними технологіями. Сам основний офіс компанії зроблений у вигляді такої відносно невеликої, як-ніби старовинної, багатої вілли. Все зроблено за найвищими стандартами якості. Фірма не займається виробництвом вин масового розповсюдження, а лише винятково невеликими партіями високоякісного вина. ЇЇ продукція дуже відома в Сербії і високо цінується, не зважаючи на те, що вона заснована зовсім недавно, якихось 8-10 років назад. Просто при створенні виноробні одразу закладались стандарти віп-класу не лише у виробництві, а й навіть у кожній дрібниці. Це надсучасне міні-виробництво найвищого ґатунку.
Після четвертого туру всі охочі могли ще раз поїхати в Суботіце. Пройшло два дні, а місто наче підмінили. Біля перлини міста місцевої ратуші уже не було базарчику, який придавав центру міста певного шарму і де можна було побачити особливі сербські товари та продукти. Можливо це уже місто перейшло в режим пасхальних свят, так як саме цієї ночі католики відмічають Великдень. В друге відвідування міста ми знайшли багато цікавих місць, які не відвідали першого разу, як ніби побували знову у новому місті. Відчувається, що якщо приїхати сюди ще й утретє, то й знову побачиш його по-новому та відкриєш інші якісь цікаві грані цього міста.
Зайшовши у місцевий супермаркет ми виявили, що в місті є кондитерська фабрика, де виробляють хороший сербський шоколад (везу один екземпляр такої шоколадки додому). І так кожен день дізнаємось щось нове й нове про Суботіце та Паліч.
Озеро, на жаль, якесь застояне, з зеленою водою. Хотів за традицією скупатись в цій водоймі, так як маю таку звичку купатись в усіх водоймах, де проходять юнацькі чемпіонати, але на цей раз якось так тяжко відважитись. Зазвичай у нас така зелена вода буває лише літом у велику спеку, а тут весна - і така мутно-зелена вода.... Можливо ближче до літа тут якось очищують озеро й воду, але на сьогоднішній день воно явно не надихає на успішний купальний сезон.
Серби віднеслись до організації чемпіонату з максимальною віддачею, наскільки це можливо без жодних спонсорів. Регулярно перепитують чи подобається нам запропоноване ними розміщення, місце проведення змагань та харчування. Можу відмітити, що в їхній ситуації це мабуть найкраще, що вони могли зробити для всіх. Курортне містечко з чистим повітрям на березі озера - чудове місце для проведення кількох днів за чарівною грою Го. А харчують вони, як я уже писав, дуже смачно і щедро. Є, правда, дещо незвичні для нас нюанси. Так, наприклад, таких супів і борщів, до яких ми звикли, у них ми чомусь не бачили. В обід і на вечерю вони наливають на перше якусь ріденьку юшку (напевне якийсь бульйон) з зовсім невеличкою кількістю дрібненької локшини. А на друге завжди велика порція з різноманітними м'ясними блюдами. Дітям деякі з цих блюд подобаються, а деякі й ні. А дорослі не так перебірливі і цінують щедрі харчі від сербів. Чорного хліба тут не буває, є лише хліб як наш батон. Крім того, в обід і ввечері у них не буває чаю чи компоту, чи хоча би соку і після їжі завжди хочеться пити. Сніданок проходить за традиційною готельною схемою: шведський стіл. Ну наші тут, звичайно, "відриваються"...
Погода сьогодні була хоча й не сонячна, але й без дощу. Так, небо було затягнуте димкою і гуляв свіжий вітерець.
Ввечері сьогодні проводилось багато дружніх партій. До цього часу неможливо загнати в ліжко наших юних спортсменів. І, незважаючи на те, що завтра переводять годинники на одну годину вперед, вони не хочуть цього сприймати і не спішать на відпочинок. Ох вже ці діти...
Уже достатньо пізній час і мушу уже завершувати спілкування з читачами форуму.
На жаль, катасрофічно не вистачає часу на обробку фото та створення фотоальбомів. Так що, фотоальбомами поділюсь трошки пізніше.