Методика викладання інтелектуальних ігор дітям

[zivilizazia]

Моя дипломна робота. Експеримент, RSHU м.Рівне. Інтелектуалні види спорту (далі ІВС) в дозвіллі дітей старшої групи та їх вплив на рівень розумового розвитку дошкільників.
Формуючий етап експерименту проводився в дитячому садку 38 м. Рівне, 2001, тривав 1 рік, Тетяна Жабчик - вихователь. Eкспериментом було охоплено 10 дітей старшої групи.

Вирішувались наступні завдання:
Відбір та адаптація ІВС, методика їх подачі.
Апробація подачі ІВС під час гурткової роботи.
Діагностика рівня розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку ( далі РРРЗДДВ) до та після апробації подачі та проведення експерименту, порівняння РРРЗДДВ, що займались ІВС з РРРЗДДВ, що не займались.

Реалізація поставлених завдань відбувалась наступним чином:
Після детального алізу ІВЦ, була розроблена авторська методика навчання ІМС.
Відібрані ігри (реверсі, рензю, шахи та го) були застосовані на спеціально організованих заняттях.
Було проведене подвійне тестування розвитку розумових здібностей дітей дошкільного віку.

Навчання дітей ІВС можна розпочинати зі старшого дошкільного віку. ПРОГРАМА ВИХОВАННЯ радить відводити певну кількість годин виховного процесу для розвитку ігрової діяльності дітей. Під час дозвілля, у другій половині дня, два рази на тиждень, по 25 хв, протягом року, діти віддвідували гурток "Інтелектуальні ігри".
Навчальний процес було розділено на декілька періодів. Кожний період був призначений вирішувались певні поставлені задачі, що забазпечувало послідовність, перманентність та поступове надання та збільшення об єму інформації. Це сприяло осмисленому та солідному засвоєнню різних дітьми компонентів ІВС. Викладання ІВС враховувало основні педагогічні принципи і було максимально наближено до методики проведення дидактичних ігор з дошкільниками. Використовивались різнобічні методи та прийоми: словесно-образне емоційне пояснення, вказівки, показ, чітко сформульовані питання, ігрові ситуації, в яких діти були в ролі переповідача, аналіз, порівняння. Вони допомагали підтримувати позитивний емоційіний фон і розвивали пізнавальну активність дітей.
Спочатку, всередені та вкінці кожного заняття використовувались фізкульт-хвилики та різноманітні прийомі релаксації. Періодично, заняття доповнювались й іншими інтелектуальними іграми ігор. Наприклад, "Чарівні рамки", "Дроби" (методика М.Монтессорі), "Склади квадрат", "Чарівний куб" (методика Нікітіна), "Мозаїка" (методика А.Козляк).

Самі ІВС були згруповані певними циклами, відповідно особливостей розумового розвитку дітей дошкільного віку.
На теоретичну підготовку було відведено 26 год, на практичну - 46 год (разом 72 год/рік). Перевага практицної підготовки пов язана з особливостями дитячої уваги. Діти не могуть тривалий час зоосерджуватись на теорії та потребують тривалих, багато разових вправ. Відповідно до рівня складності та специфіки ІВС, години било розподілено наступним чином:
рендзю -4 год теор./ 8 год практ.,
реверсі 6 год теор./ 11 год практ.,
шахи - 8 год теор./ 12 год практ.,
го - 6 год теор./ 15 год практ.

Було складено таблиці теоретичної та практичної підготовки на кожний місяць навчального процесу з детальним зануренням у правила та процес засвоєння знань.
На початку навчального року, методично доцільно, розпочати навчання з більш доступних для дітей ІВС: реверці та редзю. Тривалість -4 міс. Закріпити знання варто, граючи в ці ігри попарно та без безпосерднього викладання теорії. Не варто одночасно викладати схожі зовні -редзю та го, бо діти гірше їх засвоять і будуть помилятись в правилах. Теорію го та шахіб необхідно додавати у навчальний процес поступово, паралельно продовжуючи практичну підготовку реверці та редзю. В кінці року (останні 3 міс), коли діти вже засвоїли всі теорії ІВС, варто зосередитись лише на практичній підготовці, на самому досвіді: змагання, визначення переможців, нагородження дипломами, присвоєння кваліфікації.

Формуючий етап дослідження, з метою виявлення успішності даної методики, доповнювався контрольним експериментом. Він був націлений на виявлення наявного рівня розвитку інтелекту дітей старшого дошкільного віку за допомогою тестування. Тестування інтелектуальних здібностей відбувалось за допомогою дитягово варіанту методики Д.Векслера, адаптованого А.Панасюк. Кількість субтестів було скорочено до мінімуму: 8 з 12. Структура, процедура тестування та виставлення оцінок за результатами тестування цього тесту, описана в констатуючому експерименті та є аналогічною даному.

Аналіз результатів тестування. Під час аналізу були складені таблиці, оскільки безпосередньому аналізу, передував розподіл всіх учасників експерименту на дві групу: контрольну та експериментальну.
За даними таблиці, середній коефіцієнт інтелекту в контрольні групі дорівнює 105,9, що відповідає нормі. В експериментальній - 121,5, що відповідає високому рівню інтелектуальних здібностей. Варто зауважити, що в контрольній групі, перевага варбального інтелекту над невербальним, у співвідношенні 80% на20%, не змінилась. А в експериментальній, в кінці року, це співвідношення дало наступні показники 50% на 50%.

Отримані результати були надані також у графічному вигляді.

Як видно з графіка 1, середнє значення показника рівня інтелекту у контрольній групі, на початку року, дорівнює 103.4, в кінці року - 105.9. Середнє значення показника рівня інтелекту збільшилось на 2.5 одниниці. Це збільшення можна пояснити віковим дозріванням та особливостями традиційного навчального процесу.
Як видно з графіка 2, середнє значення показника рівня інтелекту в експериментальній групі, на початку року, дорівнює 105.2, в кінці року 121.5. Середнє значення показника рівня інтелекту збільшилось на 16.3 одниниць. Це збільшення можна пояснити віковим дозріванням, особливостями традиційного навчального процесу, позитивним впливом ІВС та успішністю методики.

http://gogame-ukraine.byethost4.com/%D0 ... %8F%D0%BC/

[zivilizazia]

http://gogame-ukraine.byethost4.com/пор ... -romanova/
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІГОР У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ Романова І.А.