http://europeangodatabase.eu/EGD/Tourna ... y=E180908A
Особисто мені приємно, що, з допомогою саме батьківської громади (у даному випадку міста Києва, але це відбувається всюди по Україні), яка є повністю свідомою того, що останні роки відбувається в дитячому Го (досить лише порівняти географію та категорії змагань наших спортсменів різних років народження та їх ріст (графіки) згідно ЄвроГоДатабейз), вдається долати економічний бар'єр та сприяти участі наших здібних юних спортменів у змаганнях на території інших країн, грі "з незнайомцями". Коли закриваються одні двері, відчиняються інші.
Вчитель Гуо Джуан (походження - Китай, проживання - Нідерланди), в онлайн-уроках своєї інтернет-школи
https://internetgoschool.com/index.vhtml, які я зараз перекладаю українською для всіх бажаючих, пише, що її син навчився грати в Го у 4-річному віці, під час справжніх змагань, коли брала його з собою.
Діти навчаються швидше. Діти навчаються, коли грають з іншими дітьми, коли грають багато, і коли подорожують. Так веселіше. І він цього виграє все суспільство. І не бачити цього неможливо. Однак, коли власне его сильніше за спільне добро, тоді ним, цим спільним добром нехтують. І у коментарях на форумі, і у приватних розмовах, і у певних справах, або у нехтуванні ними. Це життя.
І кожна маленька громада у кожному найменшому населеному пункті має це розуміти, має робити вибір щодня. Розвивати всіх. Розвивати інтелект. Надавати рівні можливості. Разом.
Допомагати розвиватись іншим громадам, показувати шляхи, надавати підтримку, навіть моральну (це вже дуже багато).