Фестиваль інтелектуальних ігор м. Канни, 2013

[alider]

Українська федерація Го (Шевчука) організовує групу для поїздки на Фестиваль інтелектуальних ігор м. Канни, Франція ( http://www.festivaldesjeux-cannes.com/1.aspx ).
Поїздка відбудеться з 20 лютого по 5 березня 2013 року (орієнтовно). Планується відвідати для туристичного огляду Краків, Париж, Версаль, Канни, Ніццу, Мілан, Вену. Орієнтовна вартість складає 600 євро і залежить від кількості людей. Для членів УФГо (Шевчука) плануються знижки. У вартість входить: проїзд автобусом, проживання, візи, організаційні витрати.
Всіх, хто збирається взяти участь у поїздці, прошу повідомити мене за тел..0503394210 до 25 грудня та здати завдаток у розмірі 200 євро.
Гроші можна перерахувати на картку УкрСиббанку 4073 6427 0071 8417.
Можливо також перерахувати гроші на картку Приватбанку, її номер вкажу пізніше.
25 грудня список групи буде поданий в оргкомітет Фестивалю для отримання запрошення та оформлення віз. Завдаток необхідний для оформлення договору з перевізником та оформлення віз. Завдаток повертається лише у випадку не виїзду групи.
З повагою, Віктор Реділа.

[alider]

Список людей, що вже виявили бажання поїхати:
1. Чижевська Інна - 2 місця;
2. Чайка Олександр - 3 місця;
3. Маліновський Андрій - 1 місце;
4. Ніколаєва Олена - 2 місця;
5. Шевчук Віктор - 1 місце;
6. Шевчук Оксана - 1 місце;
7. Шевчук Софія - 1 місце;
8. Омельчук Роман - 1 місце;
9. Палій Андрій - 1 місце;
10. Міщук Василь - 3 місця.

[alider]

Канни 2013-01-02
19.02.2013 20:00 виїзд з Рівного.
20.02.2013 12:00 приїзд в Дрезден. Поселення в готель. Вільний час (екскурсії).
21.02.2013 20:00 виїзд з Дрездена.
22.02.2013 12:00 приїзд в Париж. Поселення в готель. Вільний час (екскурсії).
23.02.2013 20.00 виїзд з Парижа.
24.02.2013 12:00 приїзд в Канни. Поселення в готель.
24.02-03.03.2013 участь в фестивалі, вільний час (екскурсії).
03.03.2013 18:00 виїзд з Канн.
04.03.2013 12:00 приїзд в Любляни. Вільний час (екскурсії).
04.03.2013 20:00 виїзд з Любляни.
05.03.2013 12:00 приїзд в Рівне.
Учасники – любителі інтелектуальних ігор без вікових обмежень (потрібно буде зіграти в двох турнірах за вибором).
Вартість – 550 EURO (витрати на відкриття візи, проїзд, проживання + сніданок, якщо це входить в вартість проживання).
БРОНЮВАННЯ місця в автобусі - копія першої сторінки закордонного паспорта + 200 EURO (або еквівалент в гривнях) до 06.01.2013р.
Довідки :
Реділа Віктор Андрійович - голова батьківського комітету Школи інтелектуальних ігор ПДМ 050-33-94-210
Ніколаєва Олена Дмитрівна – член батьківського комітету Школи інтелектуальних ігор ПДМ 097-45-37-572
Шевчук Віктор Володимирович - керівник Школи інтелектуальних ігор ПДМ 067-36-38-984

[alider]

В четвер, 21 лютого, наша команда з 17 чоловік успішно отримала візи і вирушила в дорогу.
Бажаємо вдалої поїздки, приємних вражень та чекаємо цікавих розповідей на форумі.

[Небайдужий]

На прохання Ярослава Малко розміщую тут його подорожні нотатки. Матеріал розміщую без правок в авторському варіанті.
Слова Ярослава ідуть від щирого дитячого серця і можна пробачити йому деякі помилки та русизми. Ну, а якщо хтось буде заперечувати проти трохи недостатньо грамотного письма, то наступні матеріали я буду трошки правити (якщо буде згоден автор).

                                                ЧАСТИНА ПЕРША 
(якщо комусь буде цікаво, то буде і друга і наступні частини, в залежності від реакції читачів цього форуму)

     "Процес підготовки до виїзду пролетів непомітно. Я знав, що може поїду на Євро в Будапешт.
Пам'ятаю, що у мами були нерви. Але за 7 годин до виїзду паспорт з візою у мене вже був. 
Я дізнався, що їду в Європу і дуже зрадів, що цілих два тижні не буду ходити до школи.

     Сівши в автобус, облаштувавшись і награвшись на планшетах ( хто на своїх, а я на чужому), 
і телефонах ми рушили.  Невдовзі погасили світло і за пів-години я вже солодко спав. 
Прокинувшись я побачив Краків(границю я благополучно проспав). Поселившись і розклавши 
речі ми рушили по місту. Ну в Кракові я вже втретє. Тут ми як у себе вдома. Достатньо 
нафотографувавшись ми пішли в підземний музей де побачили шматок історії Польщі. 
Поївши в безкоштовному туалеті (так тато називає Mc donalds), ми пішли на зустріч з поляками.
Вони грають в дуже прості ігри, для душі.  Просто відпочивають, а не хочуть бути чемпіонами. 
Вивчили пару нових ігор, купили деякі з них і знов пішли гуляти. Потім ми кукурікали пів-години 
під нашою хатою (хто ж знав, що ключ який нам дали підходить до сусіднього під"їзду, а через 
нього треба було переходити в наш). Зайшовши нарешті до хати ми  зігрілися гарячим чаєм 
і лягли спати.

     З Кракова ми мали їхати в Дрезден, потім в Берлін в тропікал парк, потім виявилося, що це 
занадто дорого, потім в Європі ми зрозуміли,що це недорого. Коротше, а нащо нам взагалі туда 
Їхати. Німеччина - вона і в Африці Німеччина,  що ми там не бачили? (Якщо чесно - то нічого, 
крім заправок). Потоптавши 15 хвилин люксембуржчину, ми поїхали на Париж...

          Поки що все. Якщо буде комусь цікаво спробую написати далі."

                                                             Ярослав Малко

[Shedal]

Цікаво, пишіть далі

[vladyslavvert]

Молодець, Ярослав!
Гарно пишеш! Звичайно продовжуй писати! Дуже цікавий початок розповіді!
Дозволю собі дати тобі одну пораду: викладай свої тексти на форумі сам, і не дозволяй нікому їх редагувати!
Успіхів у подальшому написанні!

[Небайдужий]

На прохання Ярослава Малко розміщую продовження його подорожніх нотаток.

                                                ЧАСТИНА ДРУГА 

     "Побачив два позитивних відгуки на свої замітки, пишу далі.

Не можу сказати, що я мріяв про Париж, але побачити було цікаво. О 6 годині ранку мене розбудили і сказали, що вже Версаль.
 Виявилося, що це село де колись жили французькі королі. Перед входом стояв пам"ятник коню з якимось дядьком. На ньому 
було щось написано. Далі ворота. Закриті. Бо шоста година ранку. І палаци. Закриті, бо понеділок. У Версалі багато палаців, 
фонтанів і газонів. Все під снігом. Мушкетерів не було, короля теж. Підійшов охоронець і довго дивився на нас. А ми на нього.
Фонтанів мені не включили, певно тому, що я не Людовік з номером, а Ярослав без номера.Мама ходила і фотографувалася, 
а я стояв і позіхав ( не дуже гарно, але чесно). Лавочок як і в Ермітажі дуже мало. Нагулявшись ми почали шукати транспорт 
на Париж. Попутної коняки не було, а тому, купивши тікети ми сіли в двоповерхову електричку. Стеля вагону була розмальована 
візерунками. Людей було небагато. І всі іноземці. Спочатку ми хотіли вийти біля Ейфелевої вежі, але нам порадили вийти раніше 
і пройтися пішки. Так цікавіше. Ми вийшли, снігу вже не було. Був Париж, багато квітів, зелена трава і велосипеди напрокат. 
По дорозі ми побачили статую Свободи. Класно! Їхав у Париж, а попав у Нью-Йорк... Тут мені пояснили, що французи подарували 
статую Свободи американцям і вона там зараз і стоїть, а американська спільнота передарувала копію статуї французам, щоб ми 
її побачили.Машин багато, роверів менше, людей ще менше. І всі знову іноземці. Різнокольорові. В Рівному білих набагато більше. 
Хотілося їсти, але було дорого і тому ми вирішили харчуватися духовно. Непоспіхом добралися до Ейфелевої вежі. Проминувши її 
пішли до Арки, їх виявилося в Парижі дві ( одна Тріумфальна, а друга просто так). Духовність- це класно, але їсти хотілося.
Пообідали, а далі в поля. Єлисейські. Там жито не росте, і пшениця не росте ( до речі, хліба нормального у Франції не знайти, 
все з якимось зерном і добавками). Тут багато бутіків: діснеєвський, автомобільні салони,клубний магазин PSG( Парі сент Жермен), 
де за помірними європейськими цінами ми накупили значків. Хлопці зібралися купити  форму, але коли побачили ціни, то зрозуміли, 
що погарячкували. У нас на базарі це обійдеться дешевше. І ніякої різниці.  Я сфотографувався з болідом F1. Багато старовинних 
парканів, будинків, міст Олександра третього з колонами і фігурами звірів. Так ми догуляли до площі Згоди (Concorde), де
 згодилися, що всім треба їхати в готель. Ноги вже гули. Я згадав, що колись вчив мову і спробував спитати як знайти метро. 
Як не дивно, мене зрозуміли і почали відповідати не нашою мовою. Можливо, французькою. Метро в Парижі не дуже глибоке, 
навіть не можна на ескалаторі покататися. Лінії на різних глибинах. Можна заблукати. У Києві як? Сів на станції у вагон і вийшов 
на тій же лінії, а тут сідаєш у наступний поїзд, а він везе тебе Бог зна куди, на інший кінець міста. Ми сіли правильно і доїхали до 
своєї станції. Жили ми в чотиримісному номері. Туалет і душ в коридорі. В ліфті можна застрягти ( що я благополучно і зробив). 
В номері двоповерхове ліжко, стіл і телевізор. Жодного українського каналу, чомусь не було. Певно тому, що телевізор французький. 
Так закінчився мій перший день в Парижі.

Далі буде(можливо).Коли - не знаю.Дуже багато треба вчити в школі. Пролітаю, розуму не вистачає.

                                                             Ярослав

[yuray76]

Дуже цікаво. Так написано, що відсутність фото не відчувається.
Чекаю з нетерпінням продовження!

[Shedal]

Спасибо, Ярослав, такие рассказы всегда интересно читать
Кстати, по поводу Елисейских Полей я тоже удивился, когда на них попал. Это просто длинная улица-магистраль со множеством магазинов. Название, как оказалось, происходит из древнегреческой мифологии. Элизий (~Елисей) — часть загробного мира, где всегда царит весна. Что-то типа райского сада в грубом приближении В общем, название с реальностью имеет мало чего общего. А пока пройдёшь через все эти поля, ноги можно стоптать. Райское наслаждение

P.S. А цельнозерновой хлеб — самый полезный

P.P.S. Эххх, воспоминания о Париже, всё-таки, отличные. Красивый город.
Если интересно, вот моя фотография-панорама Парижа с Эйфелевой башни (по клику откроется большая версия):