Svitlachok писав: ↑23 липня 2021, 19:20
Юлю, дуже дякую за відповідь. Із того, що я прочитала, я справді подумала, що мають бути виконані не обидві, а хоча б одна умова. Тому й постало питання. Але вже все зрозуміло (зокрема те, що навіть досягнення позначки у 2400 очок не гарантує Всеволоду, як я вже зрозуміла, звання МСУ, якщо це така складна процедура ).
Рада, що ще трішки людей стали обізнанішими.
Ні, Світлано, процедура абсолютно не складна. Просто мають бути виконані 2 умови. Із талантами Сєви, я не сумніваюсь, що як не прямо зараз, то вже восени чи на Кубку України, чи у фіналі Чемпіонату України, він точно виконає нормативи.
Так, пані Наталю, я теж колись раніше вже десь тут на форумі писала, що звання дають різноманітні надбавки до стипендій, зарплатні, пенсій. Коли та що саме діє - регулярно змінюють, проте, це все одно може бути корисним.
А для дітей різноманітні розряди, а тим паче, звання ще дають можливість претендувати на різноманітні премії / стипендії від шкільного до всеукраїнського рівня, як разові, так і зі щомісячними виплатами. Звісно, що батькам в першу чергу необхідно знати, що таке буває, та чимало паперів понаготоувати й наподавати. А ще, іноді, за отакими додатковими критеріями виділяють путівки до таборів. Про такі нюанси найкраще дізнаватись безпосередньо через школу та районні управління освіти. Тут вимоги теж постійно змінюються.
Бюрократія, можливо така всім потрібна, не знаю...
...
Як і ми в свою чергу, багато років тому, вже не пам'ятаю, усно чи письмово, батьки дітей-спортсменів у коментарях до теми чітко запитують: що, як, навіщо. У статті викладено порівняльний аналіз, і можна самостійно зробити висновки.
...
Реальних пільг чи дотацій - три копійки. Натомість, купа умов, термінів і "виділених жирним чорним шрифтом" натяків. Насправді, в Го (як і в інших видах спорту чи напрямах розвитку) мають значення дві речі. Намір самого спортсмена рости, і підтримка родини, друзів, близьких, громади, можливо благодійників. Для дітей, які приймають рішення займатись цим видом спорту, потрібно у мільйон разів більше підтримки, бо спорт (поки ще) не такий відомий у нашому сусупільстві. Хоча, завдяки 45-річним зусиллям спільноти, зміни все ж відбуваються.
...
Рейтинг - підтвердження цілеспрямованого руху, впродовж років, і те де і те пе. Як і спортивні результати у Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.
...
Звання, на мою думку, - мають даватись (у випадку Го тим більше) автоматично на рівні держави. 1-3 місце на ЧУ, тим більше на ЧЄ, займає дитина - має бути автоматично призначена нормальна (хоча б на рівні прожиткового мінімуму відповідного віку) стипендія. Автоматично і одразу. Так, як вимагають звітність, на наступний день після оголошення результатів змагань. А не оце все.
Не може держава (бо утримує забагато бюрократів), тоді держава може дати пільгу податкову спонсорам, і тоді платять вони (бюрократи в топку). Таке є? Немає. Можливо, ще буде. Можливо ні.
...
А з приводу того, чи знижувати планку. Це образа для тих спортсменів, хто цієї планки досягав раніше. Спортсмени намагаються перевершити попередні результати, а не опускати стандарти.
...
Безкоштовні дитячі табори - останнє у світі місце, куди можна відправити свою дитину, якщо вона для вас щось означає. Нікому не радьте таке, і своїх не відпускайте. У нас був такий досвід у Феодосії 2010 року: 12 дітей у кімнаті, грибок зі стелі, до пляжу година пішки і постійно хворі.
...
А те, що потім пішли прямі натяки на "поганих тренерів і погано оформлені папери", говорить лише про одне. Бюрократія - зло.
Наталья писав: ↑24 липня 2021, 00:04
...
Безкоштовні дитячі табори - останнє у світі місце, куди можна відправити свою дитину, якщо вона для вас щось означає. Нікому не радьте таке, і своїх не відпускайте. У нас був такий досвід у Феодосії 2010 року: 12 дітей у кімнаті, грибок зі стелі, до пляжу година пішки і постійно хворі.
...
Дуже прикро, вам, певно, дуже не пощастило (або із плином часу в державі все стало геть погано).
Мій особистий досвід - виключно позитивний: 4 роки поспіль у безкоштовному шкільному таборі у Закарпатті. Охайні приміщення у корпусі або окремі будиночки, від 2 до 6 осіб у кімнаті / будиночку. Харчування, виїзні екскурсіїї, прогулянки лісом та полями, конкурси (ось саме цю частину особисто я вважала дурнею, проте купа інших дітей це підтримувала та була у захваті), руханки. На мій погляд, єдиним мінусом були спільні санвузли, типу один на поверх / один на частину табору, проте, як дитина, то й це не критично, бо вони завжди були прибраними.